У вересні Брюссель може розморозити частину російських активів, дати зелене світло Молдові без України та призупинити безвіз із Грузією. На порядку денному також запуск системи в’їзду-виїзду до ЄС і можливі політичні зміни у Центральній Європі. Чого очікувати від осіннього політичного сезону в ЄС? І як це може вплинути на Україну?
Європейський Союз «на пляжі» протягом усього серпня. Немає жодних пленарних засідань Європарламенту, засідань Ради чи комітетів.
Але як тільки дипломати та посадовці повернуться у вересні до своїх кабінетів – і з’являються потенційно серйозні рішення й дилеми, які постануть восени.
Радіо Свобода виділяє п’ять ключових питань, рішень щодо яких можна очікувати в найближчі місяці.
Чи буде розмороження російських активів?
У ЄС заморожено понад 200 млрд євро російських активів (приблизно $233 млрд) після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Відтоді того часу тривають дискусії, що з ними робити.
Це питання знову стане темою обговорення на неформальному засіданні міністрів закордонних справ ЄС (так званому Gymnich), яке пройде 29–30 серпня в Данії.
Це швидшеза все буде «прелюдією» до осінньої сесії.
Очільниця зовнішньої політики ЄС Кая Каллас зацікавлена у ґрунтовному обговоренні: активи можуть стати важелем впливу, але цей варіант має й юридичні ризики.
Деякі – особливо країни Східної Європи – закликають конфіскувати кошти та передати їх на озброєння України або посилення оборони блоку. Аргумент – це розв’язує проблему фінансування й справедливо, що російські гроші витрачаються на війну, а не платять європейські платники податків.
Інші – переважно більші держави – стриманіші: активи можуть бути резервним важелем у переговорах або тиску на Кремль, чи використані на допомогу відбудові.
Є також побоювання в Європейського центрального банку щодо впливу конфіскації на статус євро як світової валюти.
Бельгія, де зберігається більшість активів (через центр Euroclear), також обережна. Вона вказує, що це – «золоте яйце», яке щоквартально дає великий прибуток (1-2 млрд євро), і ці кошти могли б надходити прямо до Києва.
Очікується, що дискусія триватиме ще довго.
Чи розділять шлях Молдови та України до ЄС?
Наразі Молдова та Україна йдуть у ЄС «пліч-о-пліч»: обом надали статус кандидата в 2022 році й домовилися розпочати переговори наприкінці 2023‑го.
Більшість дипломатів очікували, що цього року відкриють перші глави переговорів для обох. Але угорська блокада, через недосягнення прогресу в питанні прав угорської меншини в Україні, зупинила цей процес.
Наразі Молдова та Україна йдуть у ЄС «пліч-о-пліч»: обом надали статус кандидата в 2022 році й домовилися розпочати переговори наприкінці 2023‑го.
Більшість дипломатів очікували, що цього року відкриють перші глави переговорів для обох. Але угорська блокада, через недосягнення прогресу в питанні прав угорської меншини в Україні, зупинила цей процес.
Оскільки Україну й Молдову «зв’язали», ця блокада вплинула також на Кишинів. Навесні обговорювали варіант це змінити, щоб хоча би Молдова могла просуватися, але консенсусу не було.
Угорщина не здається: після референдуму (95 % проти вступу України до ЄС) більшість вважає, що її позиція не зміниться до парламентських виборів у квітні 2026 року.
У Молдови ж вибори 28 вересня, і влада хоче мобілізувати проєвропейські настрої.
У Брюсселі не виключають, що на початку вересня оголосять рішення про відокремлення, щоб потенційно змінити баланс на користь проєвропейських сил на виборах у Молдові.
Президент України Володимир Зеленський виступає за одночасний початок переговорів про вступ до Європейського Союзу як для України, так і для Молдови. Він закликав до цього офіційні установи Євросоюзу. «Ми допомагаємо в стабілізації всередині Молдови, щоб російське втручання не спрацювало. Ми допомагаємо стабільній роботі енергетики Молдови. Свого часу ми наполягали, що Молдова заслуговує отримати кандидатський статус. І наша позиція зараз так само ґрунтується на справедливості, на реальних заслугах», – наголосив Зеленський 8 серпня.
Що з Грузією робити?
Цієї осені Брюссель і надалі боротиметься з відкатом реформ у Грузії – можливо, нарешті ухваливши деякі давно очікувані рішення.
У липні Європейська комісія надіслала лист уряду Грузії з вимогою до кінця серпня виконати вісім критеріїв, визначених виконавчим органом ЄС наприкінці 2024 року. Серед них – необхідність скасувати суперечливий закон про «прозорість іноземного впливу», а також не менш спірний законодавчий пакет щодо «сімейних цінностей і захисту неповнолітніх».
Очікується, що Тбілісі не виконає вимоги, і тоді Брюссель має вирішити, як реагувати – чи вводити санкції? Проте Угорщина та Словаччина заблокували їх раніше.
Тому готують інструмент – можливе тимчасова скасування безвізу для громадян Грузії. Для цього потрібна лише кваліфікована більшість (55 % держав з 65 % населення ЄС), і вона, імовірно, є.
Це буде перший випадок, коли ЄС призупиняє безвіз із країною-кандидатом. Також розглядають замороження елементів асоціації, зокрема режиму вільної торгівлі.
Засідання Ради ЄС з іноземних справ відбудеться лише наприкінці жовтня, а до того відбудуться місцеві вибори в Грузії (4 жовтня) – важливий орієнтир для Брюсселя.
Чи запровадять систему вʼїзду-виїзду(EES)
Ця «Система вʼїзду-виїзду»(EES) мала стартувати ще раніше, але нарешті, 12 жовтня 2025 року, її поступове запровадження розпочнеться.
EES – цифровий реєстр для всіх не-європейських мандрівників до Шенгену. Система збирає біометрію (відбитки пальців, цифрове фото) та дату/місце в’їзду/виїзду й заміняє штамп у паспорті.
Розгортання триватиме шість місяців – до квітня 2026 року. Також будуть встановлені електронні кіоски й проводжена інформаційна кампанія.
Це важливий крок для боротьби з перевищенням строку перебування, шахрайством і сучасного управління кордонами.
Щодо наступної системи – ETIAS (аналог ESTA у США) – її запуск відкладено до останнього кварталу 2026 року.
Чи повернеться Вишеградська група і в якому форматі?
Цієї осені у Європі не надто багато виборів, але кілька ключових.
Цієї осені в Європі небагато виборів. Так, у Молдові у вересні відбудеться вирішальне голосування (див. вище), а в Нідерландах у кінці жовтня пройдуть дострокові вибори, де правопопулістська PVV може фінішувати першою, але, ймовірно, уряд сформує коаліція з центристсько-лівих та зелених сил, які стрімко набирають популярність.
Можливо, найцікавіші вибори пройдуть у Чехії 3-4 жовтня. Усі опитування вказують на те, що популіст Андрей Бабіш може повернутися до влади.
Головне питання – чи зможе його партія ANO сформувати уряд самостійно, за підтримки ще радикальніших сил лівого та правого спектра, чи отримає підтримку від будь-яких партій нинішньої проєвропейської коаліції.
Це, своєю чергою, визначить, яку саме Чехію побачить європейська арена.
Але цілком очевидно, що прем’єр-міністри Словаччини Роберт Фіцо та Угорщини Віктор Орбан, найімовірніше, радо вітатимуть однодумця у Празі.
Оскільки нещодавно на посаді президента Польщі склав присягу популіст Кароль Навроцький, який, за прогнозвами, зальмуватиме законодавчі ініціативи ліберального прем’єра Дональда Туска, у Варшаві ширяться чутки про можливу зміну чинного уряду. Це може відкрити шлях до повернення у владу консервативної партії «Право і справедливість».
У результаті може сформуватися Вишеградська четвірка (V4), але з іншим баченням.
Цей блок чотирьох країн Центральної Європи довгий час відігравав важливу роль у формуванні політики ЄС, але останніми роками через політичні розбіжності між столицями був фактично неактивним.
Тепер же ситуація може змінитися.
Так, залишаються розбіжності – особливо щодо відносин із Росією – і Варшава досі дещо вирізняється на цьому тлі, адже Туск, схоже, залишатиметься на своїй позиції. Але якщо Бабіш повернеться до влади з чітким мандатом цієї осені, три столиці Центральної Європи матимуть скептичну позицію як щодо Брюсселя, так і щодо Києва.
Звісно, усе може змінитися з виборами до парламенту Угорщини, які заплановані на весну 2026 року. Але в цей критичний момент для Європи країни Вишеградської групи можуть стати серйозним фактором непередбачуваності найближчим часом.
Форум